"І всього-то 10 мл!" - З жахом подумала я, дивлячись на нещасні краплі, які мені вдалося зцідити з обох грудей. Йшов п'ятий день після пологів, а молока все не було, тільки молозиво. Всі втішали і допомагали: "У тебе ж кесареве, почекай, потерпи!" А я майже плакала разом з Варюшкой, добре їм говорити "потерпи".
Свого маленького "кесаренка" я погодувала молочком вже наступного дня після пологів. О 21 годині була операція, а о 16 годині наступного дня мені принесли мою дочку Сашеньку.
Природно, ні вона, ні я не знали, як що треба робити. У пологовому будинку ніхто з медперсоналу нічого не пояснює, просто кидає маленький клубочок в руки і тікає. І залишилися ми в палаті з Сашенькою одні. Але, як виявилося, моя маленька не розгубилася, відразу вхопила сосок і стала пити, але недовго, майже відразу заснула. Груди я до годівлі не готувала, може бути, тому було дуже боляче.
Моїй дитині зараз 8 місяців, і вона благополучно їсть грудне молочко (і не тільки його), але був час, коли це здавалося нереальним. Але все по порядку.
Після кесаревого розтину молока не було дуже довго. Так як я не була зовсім невігласом в цьому питанні, і знала, що молоко після кесарева приходить на 4-5 добу, то не особливо й хвилювалася. Доньку годувала з пляшечки сумішшю і періодично прикладала до грудей, яка, втім, не викликала в неї ентузіазму. Друга ніч разом з малятком була жахлива - вона кричала від голоду, молока не було, медсестри не погоджувалися видати мені додаткову порцію суміші (з 0 годин до 6 не належить дітей годувати). Нарешті, поступившись моїм наполегливим проханням, видали пляшечку з солодкою водою. Дитина затих на деякий час. А молока все не було.
Ось загадка людської психології: про те, як хто невдало народжував, годував і т.д., готові говорити довго, а от якщо все було в порядку, так тільки й скажуть: "Ну, народила, годує ...". Ось так і з моїм розповіддю: довго про працю і трохи про удачу.
Мамине молоко - найголовніше для малюка в перші місяці життя. Недарма дитина до року (!) Називається грудним. Повторюся - до року. Грунтуючись на особистому досвіді, я не вірю в розповіді про те, що "молока було мало", "дитина не брав груди", "молоко не прийшов", або взагалі "годувати довго - шкідливо". Все це відмовки. Якщо у вас є бажання - ви прогодувати свого малюка стільки, скільки вам і йому буде потрібно. Головне - вірити в себе!
|
|
